Вихід на суходіл потребував надзвичайно складних перебудов організму.
По-перше – перебудови і посилення скелету кінцівок та їхніх поясів, що необхідно для підтримання тіла та пересування на суходолі, в умовах посиленої порівняно із водним середовищем гравітації.
По-друге – появи легенів (хоча й досить примітивних), необхідних для забезпечення газообміну та кардинальних змін у кровоносній системі: виникає друге коло кровообігу, з’являється трикамерне серце. Але газообмін у амфібій значною мірою відбувається і через шкіру.
Детальніше про основні риси будови та процесів життєдіяльності в зв"язку з пристосуванням до двох середовищ існування.
Зовнішня будова.
Тіло у земноводних сплющене зверху донизу, є дві пари кінцівок для пересування на суходолі, які закінчуються пальцями. Шкіра гола, багата на залозисті клітини, секрет яких (слиз) забезпечує зволоження поверхні тіла і захист від проникнення хвороботворних мікроорганізмів та нападу хижаків.
Особливості внутрішньої будови.
Скелет.
Кровоносна система 
земноводних представлена трикамерним серцем, що складається із двох передсердь і шлуночка, та двох кіл кровообігу — великим (тулубним) і малим (легеневим). У земноводних немає повного поділу крові в шлуночку, тому інтенсивність життєвих процесів невисока, а температура тіла непостійна.
Нервова система, органи чуттів
Головний мозок земноводних має ті ж п’ять відділів, що й мозок риб. Однак відрізняється від нього більшим розвитком переднього мозку, що у земноводних розділений на дві півкулі.
Вихід земноводних на сушу вплинув на розвиток органів чуття. Так, очі земноводних захищені від висихання й засмічування рухливими верхніми й нижніми повіками й мигальною перетинкою. Рогівка набула опуклої форми, а кришталик — лінзоподібної. Бачать земноводні в основному рухливі об’єкти.
В органі слуху з’явилося середнє вухо з однією слуховою кісточкою (стремінцем). Поява середнього вуха була викликана необхідністю підсилення сприймання звукових коливань, тому що щільність повітряного середовища менша, ніж водного. Ніздрі у земноводних, на відміну від риб, наскрізні й вистелені чутливим епітелієм, що сприймає запахи.
Травна система
Усі земноводні харчуються тільки здобиччю, що рухається. На дні ротоглоткової порожнині знаходиться язик. У безхвостих він переднім кінцем прикріплюється до нижніх щелеп, при вилову комах язик викидається з рота, до нього приліплюється здобич. На щелепах є зуби, що служать лише для утримання здобичі.
У ротоглоткову порожнину відкриваються протоки слинних залоз, секрет яких не містить травних ферментів. З ротоглоткової порожнині їжа по стравоходу надходить у шлунок, звідти в дванадцятипалу кишку. Сюди відкриваються протоки печінки та підшлункової залози. Перетравлювання їжі відбувається в шлунку і в дванадцятипалій кишці. Тонкий кишечник переходить у пряму кишку, яка утворює розширення — клоаку.
Органи виділення - нирки,
від яких відходять сечоводи, що відкриваються в клоаку. У стінці клоаки є отвір сечового міхура, в який стікає сеча, що потрапила в клоаку з сечоводів. У тулубових нирках не відбувається зворотного всмоктування води. Після наповнення сечового міхура і скорочення м'язів його стінок, концентрована сеча виводиться в клоаку і викидається назовні. Своєрідна складність такого механізму пояснюється необхідністю земноводних зберігати більшу кількість вологи. Тому сеча не видаляється одразу з клоаки, а потрапивши в неї, попередньо надсилається в сечовий міхур. Частина продуктів обміну і велика кількість вологи виділяється через шкіру.
Розмноження
Спільною особливістю розмноження майже всіх земноводних є їх залежність від води у цей період, де вони відкладають яйця і де відбувається розвиток личинок. Розмножуються земноводні у дрібних водоймах, що добре прогріваються. У теплі весняні вечори, у кінці квітня і у травні, зі ставків лунають гучні звуки. Ці «концерти» влаштовують самці жаб для привернення уваги самок.
Немає коментарів:
Дописати коментар